Ялинки, вогники, гірлянди, кульки та віночки – те, без чого казкова атмосфера просто неможлива. Звідки прийшла традиція вішати на двері вінки? Якими іграшками прикрашали ялинки наші бабусі? Як в різних країнах світу декорують домівки? Про все це – далі.



Напередодні свят на вулицях Мадрида засвітилися три з половиною мільйона вогнів. Різдвяною ілюмінацією прикрашені дерева на центральних вулицях міста, а також багато історичних будівель та монументів. Французи використовують для святкових вогників енергозберігаючі технології. Семиметрові іскристі гірлянди, що створюють сяючу завісу вже встановили на Єлісейських полях. В багатьох містах склалася традиція –  засвітити вогні доручають комусь з зірок. Цьогоріч в Парижі така честь випала німецькій акторці Діані Крюгер. У Лондоні на Оксфорд-стріт ілюмінацію запалив британський співак Роббі Вільямс. У Нью-Йорку головну різдвяну ялинку встановили поблизу одного з найвищих хмарочосів і відкрили її під оплески тисяч туристів та жителів міста. Гігантська кришталева зірка від Swarovski прикрасила верхівку новорічного дерева в Канаді. Для оформлення цієї ялинки знадобилося аж вісім кілометрів гірлянд.

Не такі масштабні, але такі ж красиві ялинки у передсвяткові дні з’являються у кожній оселі. Їх прикрашають дощиком, кульками, солодощами і вогнями. Ця традиція склалася досить давно. Ще в  XVI столітті прикрашати будинок у переддень свята стало модною тенденцією. Незважаючи на плин часу, правила прикрашання залишилися такими ж. На верхівці ялинки красувалася зірка, по всьому дереву розвішували яблука, які асоціювалися з біблійним забороненим плодом (сьогодні їх замінили новорічні ялинкові кульки), а також ставили запалені свічки. До середини XVIII століття прикраси були тільки їстівні (випічка, горіхи, фрукти та цукерки). А вже в кінці цього ж століття на зелених гілочках з’явилися паперові іграшки, шишки, яєчні шкаралупки, фігурки з латуні. Сьогодні «ялинкове меню» не таке різноманітне, але все ж, новорічні дерева і зараз прикрашають солодощами.

Перша ялинкова кулька була виготовлена в Німеччині у 1848 році. За легендою, її видули зі скла, щоб не залишитись без прикрас через неврожай яблук.
Ялинкові прикраси завжди відтворювали події часу. Під час Другої світової війни всі прикраси мали вигляд «парашутистів»: до них прив'язували шматочки тканини. Після польоту Юрія Гагаріна в космос були популярні ялинкові прикраси у вигляді ракет та космонавтів. У 1980 році, після проведення у Москві Олімпійських ігор, набули популярності прикраси в вигляді Олімпійського ведмедя. Зараз ялинкові іграшки радянських часів знову набувають популярності і коштують досить дорого. Не дивлячись на їхню не надто довгу історію, вони встигли стати раритетами. Їх з кожним роком стає все менше через крихкість та складність реставрації. Кукурудзи, бурульки, Снігуроньки та Чебурашки сьогодні купують у приватні колекції та дарують близьким. У мережі створюються аукціони і онлайн-магазини з купівлі-продажу та обміну ялинкових іграшок епохи СРСР.
Потроху у нас приживаються і європейські традиції декору. Зокрема, українці почали вішати різдвяні віночки на двері та ставити їх на святковий стіл. Багато традицій у нашій країні запроваджуються лише тому, що вони красиві, а замислюватись над їхньою першопричиною чи символікою у щоденній рутині справ не доводиться. Насправді ж, історія цього новорічного атрибуту дуже цікава. Було це у тридцятих роках XIX століття. У Гамбурзі вчитель богослов’я Йоган Хінріх Віхерн узяв на виховання декілька дітей з бідних сімей. Він багато розповідав їм про церковні свята та їхнє значення. Коли настав час готуватися до Різдва, діти постійно запитували, коли ж нарешті настане свято? Тоді Йоган змайстрував зі старого дерев’яного колеса вінок, прикрасивши його ялиновими та дубовими гілками. По колу він поставив чотири великі свічки, що символізували чотири тижні передріздвяного посту, а між ними – дванадцять маленьких свічок, які запалював разом з вихованцями кожного дня. Саме цей Різдвяний вінок і став праобразом усіх тих різноманітних новорічних вінків, якими ми так любимо прикрашати наші домівки у ці зимові святкові дні. Різдвяний вінок – традиційно німецька прикраса, яка називається «Адвент» (очікування). Вінок на дверях – своєрідне запрошення, знак того, що в цьому домі раді гостям.

Новий рік – це свято, оповите легендами й романтичними історіями. Наші предки вірили, що в ніч перед Новим роком оновлюється небо і земля. Можливо, тому що ця ніч обіцяє зустріч із чимось таємничим і дає надію, що прийдешній час буде кращим, ніж минулий.